Кожний з нас гідний найкращого, у кожному є щось особливе і прекрасне, будь-хто з нас здатний на більше. І все, що нам потрібно – це шанс. Можливість самореалізуватися, показати світові на що ми насправді спроможні, відкрити душу і дозволити внутрішній красі освітити собою похмуру і сумну сірість сьогодення.

Разом ми можемо це зробити.Разом у нас є надія. Разом ми змінимо світ.

Громадське об’єднання «Кобзар» - це спільнота людей, які вірять у світле майбутнє України. І не просто вірять, а роблять усе можливе для того, щоб ця віра не перетворилася на марні сподівання, а навпаки - стала могутньою рушійною силою для подальшого піднесення. Ми не шукаємо ледарів та фантазерів, нам потрібні люди,  які вірять у себе і які здатні шляхом нелегкої та кропіткої праці досягати найвищих результатів.

Якщо Ви мужня, талановита та працьовита людина, то ми будемо щиро раді вітати Вас у наших лавах! Справжній успіх приходить лише до тих, хто має мужність його прийняти.   

Розповідь сьогоднішнього дня:
Вчителька привела школярів на екскурсію на будівництво. Тут з 10-го поверху недобудованого будинку випадає мужик і розбивається на смерть.
Після екскурсії в класі вчителька вирішила розібрати цей випадок.
- Як ви думаєте, хлопці, чому дядько впав? - запитує вчителька.
Машенька тягне руку і каже:
- Дядьку не дотримувався техніки безпеки.
- Може бути, - каже вчителька. - А ти, що думаєш, Витенька?
- Може бути дядько був п'яний, - відповідає Вітя.
- Не виключено, - каже вчителька.
Тут Вовочка тягне руку:
- Дядьку лаяв мою маму.
- Як це Вовочка? Що він такого говорив? - запитує вчителька.
- Він кричав: «Хлопчик, твою мать, не хитається сходи». .